- поодинці
- присл. (окремо один від одного, не разом), нарізно, порізно, поокремо
Словник синонімів української мови. 2014.
поодинці
Смотреть что такое "поодинці" в других словарях:
поодинці — присл. 1) На певній відстані один від одного, рідко. || Один за одним по черзі. 2) Окремо один від одного, не разом. 3) Тільки сам по собі, без інших … Український тлумачний словник
поодинці — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
люзом — Люзом: поодинці [22;VIII] поодинці, окремо [13] … Толковый украинский словарь
пачка — и, ж. 1) Купка однорідних складених або зв язаних предметів. || Невеликий пакет чого небудь упакованого, складеного разом. 2) Паперова коробка для пакування чого небудь. 3) гірн. Частина пласта, що відділяється від решти товщі корисної копалини… … Український тлумачний словник
поєдині — поєди/нцем, поєди/нці, присл., діал. Поодинці … Український тлумачний словник
порівці — присл., діал. Нарізно, поодинці … Український тлумачний словник
порізно — присл. 1) Окремо, нарізно, поодинці. 2) Неузгоджено з іншими; роз єднано … Український тлумачний словник
порозсипатися — а/ється, а/ємося, а/єтеся, док. 1) Розсипатися, упасти в різні місця (про все чи багато чого небудь). 2) Розійтися, розбігтися в різні боки поодинці або групами (про всіх чи багатьох). 3) Розпастися на шматки, на частини, розвалитися (про все чи… … Український тлумачний словник
розкиданий — I а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розкидати I. || розки/дано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Покладений не на своєму місці, безладно. || Який перебуває у безпорядку; неприбраний. 3) у знач. прикм. Який змушений жити, працювати у різних… … Український тлумачний словник
розкидатися — I розк идатися див. розкидатися I. II розкид атися а/юся, а/єшся, недок., розки/датися, аюся, аєшся, док. 1) Розлітатися, розсипатися навкруги. 2) тільки недок., розм. Необачно, марно витрачати що небудь своє. || Не дорожити ким , чим небудь, не… … Український тлумачний словник
